Велике переселення регіоналів, або Куди поділась Партія Регіонів?

Після Революції Гідності політична сила, яка декларувала найбільшу кількість партійців і партійних осередків – Партія Регіонів, розвалилась. Політичний гігант на повірку виявився «Колосом на глиняних ногах». Однак, за законами фізики, ніщо не береться нізвідки і не зникає в нікуди. Тож і цей «гігант» залишив по собі цілу купу уламків. Куди ж поділось це політичне сміття і у що перетворилось?
А куди зазвичай дівається будівельне сміття? Ми несемо його на смітник, а далі, залежно від його стану, його сортують. Більша частина стає вторинною сировиною для будівництва чогось іншого. Щось можна просто помити чи почистити і використовувати за попереднім призначенням, щось переробити чи переплавити і виготовити щось кардинально нове, щось можна використати для фундаменту нової будівлі, найбезнадійніші уламки можна використати для трамбування тимчасового дорожнього покриття, а те, що лишається, просто закопують чи утилізують іншим способом.
Приблизно так і сталось із уламками колись страшної парії влади. Але варто врахувати, що навіть уламки були радіаційно забруднені, тому всі вироби, в яких їх використали, дуже сильно «фонять»…
Отже, пропоную наступну класифікацію екс-регіоналів:
  1. Зрадники-втікачі
Найпомітніші представники колишнього режиму на чолі з Януковичем спішно втекли до ворожої Росії, щоб уникнути відповідальності за свої злочини на батьківщині. В їх числі можна відзначити Олійника, Азарова, Клименка, Курченка, Арбузова, Маркова тощо. Згодом за ними потягнулись і їх прислужники (антимайданівці Кот, Чкаленко тощо), але вже з дещо іншою мотивацією. Ними керував не так страх понести відповідальність або бути публічно засудженим в Україні, як бажання грошей та слави, яку їм пропонували за роботу проти власної держави у Москві.
  1. Терористи-сепаратисти
Обдурені російською пропагандою і місцевими зрадниками, значна частина, якщо не більшість, активістів ПР, переважно рядових, взяли до рук зброю і підтримали дії російських диверсантів у Криму та на Донбасі. Багато хто намагався зробити те ж саме і в інших регіонах півдня та сходу, однак, на щастя, безуспішно, після чого або були заарештовані, або ліквідовані, або приєднались до бойовиків на Донбасі. Сюди варто віднести і Царьова, і Губарєва, і Штепу, і Топаза, і Захарченка і інших менш відомих «діячів».
  1. Модернізовані
Більшість же колишніх регіоналів не були готові зриватись з насиджених місць і втікати з країни, боялись брати до рук зброю, адже не готові були вмирати за свої маєтності, паралельно їх же і знищуючи, тому обрали не раз перевірений та надійний спосіб залишитись в українській політиці: провести ребрендінг. Так, їхні сили були значно меншими, адже це лише переплавлені уламки, однак вони залишились у своєму дружньому колективі і в комфортному середовищі і з політичних злочинців перетворились на парламентську опозицію, а багато хто навіть зберіг свої посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Саме так і з’явились «Опозиційний блок», «Партія пенсіонерів України», «Наш край», «Відродження», «Аграрна партія України» і багато інших.
  1. Відставники-«пенсіонери»
Ті, хто вже втомився від політичної боротьби або зазнав занадто відчутних іміджевих втрат, вирішили піти в тінь, залягти на дно, відпочити і відновити свої сили. Вони припинили публічну політичну активність (чи зробили вигляд, що припинили) і зосередились на бізнесі чи інших справах. До цієї категорії можна віднести і Ахметова, і Шаталова (Кіровоград), і Рижука (Житомир), і багатьох інших…
  1. Перефарбовані «хамелеони»
Цю категорію варто вважати найнебезпечнішою. Зробивши вигляд публічного покаяння, або й узагалі без зайвих слів запропонувавши фінансові бонуси представникам нової влади, вони перефарбувались і влились в ряди нових провладних політичних проектів. Вони є майже всюди: і в БПП «Солідарність», і в «Батьківщині», і в Радикальній партії, і в інших партіях, що намагаються демонструвати свою чесність та партіотичність.
Чи продовжать своє політичне життя радіаційно забруднені уламки – вирішувати громадянам. Зрештою, саме для цього в нас прийнята нова виборча система, за якою виборці обирають не лише політичну силу, але і місця її представників у списку. Отож, обираючи на виборчій дільниці, за кого віддати свій голос, необхідно дивитись на прізвище кандидата цієї партії. А раптом це перефарбований «регіонал»?
Сподіваюсь, спільними зусиллями ми, українські громадяни, все ж таки відправимо їх на політичний смітник, де їм і місце!
Дмитро Сінченко

Источник: “http://zhzh.info/publ/44-1-0-8202”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя